вівторок, 6 вересня 2011 р.

Вибір матеріалу труб


Вибір матеріалу для системи водопостачання та каналізації, будь це приватне житло чи промисловий об'єкт – питання дуже важливе як для проектувальника так і для замовники (забудовника). Матеріал трубопроводів обумовлюють надійність системи, швидкість монтажу, вартість системи та й зовнішній вигляд повинен бути не на останньому місці.
Які матеріали використовуються взагалі:
  • ПВХ полівінілхлорид для труб як водопроводу так і каналізації;
  • ПП поліпропілен так само як для каналізації так і для водопроводу, опалення;
  • ПЕ поліетилен труби для водопостачання, опалення;
  • Метало-пластикові PEX-AL-PEX систем водопроводу та опалення;
  • Сталь ГОСТ 10704-91 чи ГОСТ 3262-75;
  • Мідь ДСТУ ГОСТ 617:2007;
Це основні матеріали, що використовуються в системах внутрішнього водопостачання, опалення та каналізації. Які вони мають переваги та недоліки?


ПВХ – не дуже зручний при використанні в внутрішніх мережах, про його токсичність чи не токсичність написано багато і тут підіймати це питання я не буду. Незручність при монтажу систем з цього матеріалу в першу чергу виникає через його ламкість, при тому його ламкість підвищується при контакті з водою. Різьбові з'єднання, особливо коли з'єднується ПВХ з сталю чи міддю – це окрема розмова, їх краще ни з'єднувати. Але цей матеріал незамінний в одній галузі, як це дивно б не було, але в системах очищення води цей матеріал незамінний. В системах очищення води де присутня реагентна обробка води особливо з використанням окислювачів трубопроводи, що стійкі до багатьох хімічних сполук (хлор, перманганат, кислоти) та в якому нема металевих різьбових з'єднань — незамінний.
Таблиця стійкості ПВХ до різних хімічних сполук — http://www.dpva.info/Guide/GuideMatherials/ApplicationLimitsTables/PVCuPVCChemicalResistance/.
Ще є одна сфера використання труб з ПВХ — це зовнішня каналізація, та каналізація, що ховається в “бетон”, тобто укладається під бетонну підлогу чи заливається в бетонну плиту. Завдяки своїй міцності, яка набагато більша ніж в труб з ПП поліпропілену, при навантаженні ґрунтом чи бетоном труба не деформується та з'єднання не втрачають свою герметичність.


ПП — поліпропілен, напевне найбільш розповсюджений матеріал, та найбільш дешевий для внутрішніх та й зовнішніх мереж водопроводу, каналізації, опалення, газопостачання. Матеріал має трохи меншу за ПВХ хімічну стійкість та й різьбові з'єднання металеві — тому використання ПП в системах де є агресивні середовища недоцільне.
При проектуванні систем з ПП необхідно враховувати його дуже великий коефіцієнт лінійного розширення від 0,035 мм /м К для армованого до 1 мм / мК для не армованого ПП. Враховувати лінійне розширення дуже важливо так як при невірному розрахунку компенсаційних плечей можливе псування (зламається) труби, чи будівельних конструкцій. Відомі випадки коли бетонна стяжка підлоги 100 мм лопалася, разом з покриттям, коли “намертво” була вмурована труба ПП в підлогу.
Ще є один неприємний недолік ПП трубопроводів - при відкритій прокладці труба від поздовжнього розширення деформується і висить не неначе ванти на мості. В деяких випадках, на виробництві де необхідно мати пристойний вигляд висячі ванти ПП труби псують весь “хай-тек” дизайн.

ПЕ труби використовуються переважно в зовнішніх мережах та стабілізований ПЕ (поліетилен), чи зв'язаний використовуються в внутрішніх системах. Для зовнішніх систем водопостачання та каналізації ПЕ труби є необхідними СНіП 2.04.02-84 “Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди” вимагає, що при проектуванні зовнішніх мереж водопроводу необхідно використовувати не металеві труби.
В внутрішніх мережах з ПЕ трубами не все так однозначно, є багато систем що використовують ПЕ труби — це й Rehau, Wirsbo, Kan та ін. Недоліки ПЕ труб в внутрішніх системах такі самі як і в ПП труб — велике поздовжнє збільшення труби, при тому що ПЕ труби не армуються, велика вартість фітінгів. Але є й переваги — швидкий монтаж.

Метало-пластикові труби мабуть відомі всім. Pex-Al-PEX труба широко використовується в інженерних системах. Дана труба, завдяки армуючому шару з алюмінію, уникла недоліків пов'язаних з поздовжнім розширенням, але має рад недоліків з системою фітінгів, а саме різьбові фітінги не сховаєш в будівельні конструкції так як необхідно мати постійний доступ для обслуговування, прес фітінги не завжди мають необхідну герметичність. Є випадки коли на системі опалення було замінено до 30% прес фітінгів так як вони мали незначну, але прикру течію.

Сталеві труби — це і “чорні” труби загального призначення і емальовані, і нержавіючі. Сталева труба особливо нержавіюча на мій погляд має один недолік — ціна. В системах внутрішнього пожежогасіння без сталевих труб, як кажуть, і не туди і не сюди. Зараз з'явилося багато систем швидкого монтажу сталевих труб, наприклад SHURJOINT, та й системи зварювання труб постійно удосконалюються. У всякому випадку від сталевих труб при внутрішньому пожежогасінні нікуди не дітися.

Мідні труби — на мій погляд ця система найпридатніша для внутрішнього монтажу. Ви можете сказати, що мідна труба дуже дорога — так не буду заперечувати труба мідна на 30...50 % дорожча за якісну метало-пластикову трубу, але при порівнянні ціни потрібно враховувати вартість не тільки самої труби але й фасонних частин та якості монтажу. Фасонні частини для мідних труб по вартості зрівнянні з фасонними частинами ПП труб це порядок 5 ...10 грн для діаметрів 15...25 мм. Якість монтажу мідної труби не йде ні в яке порівняння до якості монтажу метало-пластикової чи ПП труби. Мідні труби мають необмежений термін придатності, не мають провисань, мають чіткі норми, що до їх використання в будівництві СП 40-108-2004, що теж дуже важливо.

Од же що можна сказати в закарлючені — кожна система має свого покупця, комусь необхідна дешева труба ПП, комусь потрібна якість мідної труби, а десь без сталевої труби не обійтися. Але до вибору матеріалу труб потрібно підійти дуже ретельно і не завжди віддавати перевагу вартості матеріалу.

Немає коментарів:

Дописати коментар